примусові заходи

n міра; захід

- adjustment measures скоректовані заходи, заходи з врегулювання

- administrative measures адміністративні заходи

- agreed measures узгоджені заходи

- anti-monopoly measures міри/ заходи боротьби з монополіями

- arms control measures заходи контролю за озброєнням

- associated measures заходи, пов'язані з чимсь

- coercive measures примусові заходи; заходи примусу

- collateral measures додаткові заходи

- collective measures колективні заходи

- comprehensive measures всеохоплюючі/ загальні заходи

- compulsorymeasures примусові заходи; заходи примусу

- conciliatory measures заходи примирення

- confidence-building measures заходи зі створення довіри

- control measures заходи контролю

- cooperative measures спільні заходи

- deliberate concealment measures навмисні/ обмірковані міри маскування

- disarmament measures заходи з роззброєння

- discriminatory measures between states дискримінація держав

- drastic measures різкі/ рішучі заходи

- effective measures ефективні заходи

- emergency measures надзвичайні заходи

- enforcement measures примусові заходи; заходи примусу

- extraordinary measures надзвичайні заходи

- extreme measures крайні заходи

- fiscal measures фінансові/ бюджетні заходи

- forward-looking measures перспективні заходи

- further measures подальші заходи

- government measures урядові заходи

- half-baked measures непродумані заходи

- high priority measures першочергові завдання; невідкладні заходи

- initial measures перші/ початкові заходи

- joint measures спільні заходи

- legal measures законні заходи

- limited interim measures обмежені тимчасові заходи

- mandatory measure обов'язковий захід

- meaningful measures конструктивні/ логічні заходи

- non-armament measures заходи відмови від озброєння; заходи, що виключають подальше озброєння

- non-circumvention measures заходи запобігання можливого обходу (угоди)

- non-nuclear disarmament measures заходи обмеження та скорочення неядерного озброєння

- partial disarmament measures часткові заходи роззброєння

- policy measures заходи в області політики

- practical measures практичні заходи/ кроки

- precautionary measures запобіжні заходи

- preparatory measures підготовчі заходи

- preventive measures попереджувальні/ превентивні заходи

- proper measures належні заходи

- protective measures запобіжні заходи

- provisional measures попередні заходи

- punitive measures міри покарання

- rash measures поспішні заходи

- real measures реальні заходи

- remedial measures заходи для виправлення ситуації

- retaliatory measures заходи у відповідь

- safeguard measures захисні заходи

- sanitary and phytosanitary measures санітарні та фітосанітарні заходи

- security measures заходи забезпечення безпеки

- severe measures суворі/ різкі міри

- short-term measures короткострокові заходи

- specific measures конкретні заходи

- stabilizing measures стабілізаційні заходи; заходи, спрямовані на зміцнення стабільності

- stringent measures рішучі/ енергійні заходи

- temporary measures тимчасові заходи

- trade-related investment measures інвестиційні заходи, пов'язані з торгівлею

- transitional measures перехідні заходи

- verification measures заходи перевірки виконання (угоди)

- vigorous measures рішучі/ енергійні заходи

- measure of agreement ступінь домовленості; ступінь згоди

- measures of compulsion заходи примусу

- measures of rationality розумні заходи

- measures of verification заходи перевірки виконання (угоди)

- measures to enhance stability стабілізаційні заходи; заходи, спрямовані на зміцнення стабільності

- measure to safeguard against circumvention міри запобігання можливого обходу (угоди)

- adoption of measures прийняття заходів

- package of disarmament measures комплекс/ "пакет" заходів з роззброєння

- scope of measures об'єм заходів

- to adopt measures вжити заходів

- to carry out measures здійснити заходи

- to forbid discriminatory measures заборонити дискримінацію держав

- to implement measures здійснити заходи

- to necessitate measures вимагати вжити заходів

- to take measures вжити заходів

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

1) обов'язковий для всіх

2) примусовий

* * *

1) обов'язковий ( для всіх)

2) примусовий, пов'язаний із примусом

1) тиск; примус; силування

2) здійснення (закону); нагляд за втіленням у життя

3) зміцнення; підкріплення

4) юр. примусове стягнення (платежів)

* * *

1) тиск, примус

2) здійснення або спостереження за впровадженням у життя ( закону)

3) юp. виконання, здійснення (вироку, рішення суду)

4) юp. примусове стягнення ( платежів)

примусовий, з примусу (примусом) роблений, приневільний. -ные меры, работы - примусові заходи, роботи. -ный сбор податей - примусове стягання податків.

* * *

1. стримування (силою); приборкання; примус

2. використання сили для придушення заворушення

- power of coercion право (організації) застосовувати примусові заходи

- to commit an act of coercion застосувати силу для придушення заворушення

- under coercion під примусом, під тиском

- C. Act/ Bill закон про призупинення конституційних гарантій (США)

1. обов'язковий (для усіх)

2. примусовий, пов'язаний з примусом

- compulsory condition обов'язкова умова

- compulsory decision обов'язкове рішення

- compulsory measures примусові заходи

- compulsory resolution обов'язкова резолюція

- compulsory settlement of disputes примусове врегулювання розбіжностей

- compulsory visit обов'язковий візит

ПРАВО - система загальнообов'язкових норм і відносин, яка охороняється засобами державного впливу, включаючи примусові заходи. П. забезпечує юридичну регламентацію суспільних відносин у межах усього суспільства. Реальний зміст і соціальне призначення правових функцій зумовлені формою і характером державного устрою, економічними відносинами та відношеннями власності, які склались у суспільстві. Водночас П. є відносно самостійним, впливаючи в свою чергу на державні інституції шляхом встановлення юридичних правил і законів, загальнообов'язкових для всіх державних структур. Формування П. - складний історичний процес. Першими регуляторами поведінки людей були звичаї, застосування яких не вимагало державного примусу. Створення держави відбувалось одночасно зі становленням особливих органів, на які покладалося завдання виконання примусових рішень, що вело до відокремлення П. від інших соціальних норм. Починаючи від Античності утверджуються дві основні теорії природи П.: теорія природного ("природженого") П., яка утверджує зумовленість правових принципів, законів, норм природою людини і, як наслідок, їх незалежність від конкретних соціальних умов і держави; позитивістська теорія П., яка утверджує відносність правових норм, їх обумовленість різними особистісними і суспільними факторами. Сучасне П. синтезує ці підходи, надаючи важливого значення невідчужуваним правам людини, одночасно вказуючи на їхню соціальну обумовленість. Перші форми з'явились у прадавні часи писаного П. (закони Хаммурапі у Вавилоні, Хеттські закони) Н. айбільш розвинутою формою стародавнього П. було римське П., яке стало основою для формування феодального П. шляхом трансформацій та пристосування його до нових економічних реалій і потреб. Із розвитком товарно-грошових відносин у Європі значного поширення набуло т. зв. Магдебурзьке П., яке фіксувало особливий статус і права середньовічних міст. Подальший розвиток економічних та суспільних відносин зумовлює появу нових галузей законодавства, диференціацію П. на правові системи та сфери застосування. Важливого значення набуває формування загальносвітових принципів П. (Статут ООН, Загальна декларація прав людини).